Педагогічна практика » Факультет професійної та технологічної освіти
, -
ФАКУЛЬТЕТ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
  • Css Template Preview
  • Css Template Preview
  • Css Template Preview
  • Css Template Preview
  • Css Template Preview
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 


ФПТО » Педагогічна практика

Педагогічна практика

Технологічна освіта


Педагогічна практика здійснюється за такими напрямами підготовки:

Напрям підготовки: 6.010103 Технологічна освіта

 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

 

Напрям підготовки: 7.01010301 Технологічна освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

 

Напрям підготовки: 8.01010301 Технологічна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр.

 

Педагогічна практика (бакалавр)

Педагогічна практика є обов'язковою складовою навчального процесу в педагогічному університеті, оскільки вона передбачає практичну професійну підготовку в умовах наближених до педагогічної діяльності вчителя. Педагогічна практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх вчителів технологій з їх практичною педагогічною діяльністю в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, сприяє формуванню творчого відношення до педагогічної діяльності, визначає ступінь його практичної підготовки та рівень педагогічної майстерності. Крім того, сприяє закріпленню психолого-педагогічних та методичних знань з дидактики, теорії виховання, загальної, вікової та педагогічної психології та інших фахових дисциплін.

 Педагогічна практика має на меті:

1) навчити студентів творчо використовувати в педагогічній діяльності вчителя технологій та класного керівника теоретичні знання і практичні вміння, набуті в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, окремих методик і спеціальних дисциплін та застосовувати їх на практиці;

2) формування в студентів вмінь організовувати навчально-виховний процес у загальноосвітній школі та в інших типах навчально-виховних закладах (гімназіях, ліцеях, коледжах тощо);
3) виховувати у студентів інтерес до педагогічної діяльності, сформувати навички самоосвітньої творчої діяльності та застосування отриманих знань у практичній педагогічній діяльності.


Завдання практики:

• застосовування знань та умінь, набутих під час вивчення методик та дисциплін психолого-педагогічного циклу в професійній діяльності;

• закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних та спеціальних знань з різних предметів, використання їх при розв'язанні конкретних педагогічних завдань;

• формування у студентів педагогічних умінь та навичок, які сприяють розвитку професійних якостей особистості вчителя;

• формування у студентів навичок організації виховної роботи з дітьми, спираючись на знання з психології, педагогіки та фізіології, враховуючи індивідуальні особливості школярів;

• підготовка студентів до проведення в основній школі занять із застосуванням активних та інтерактивних методів навчання і виховання;

• виконання функцій класного керівника в учнівських колективах, проведення індивідуальної роботи з учнями;

• виховання стійкого інтересу до професії вчителя, потреби в педагогічній самоосвіті, виробленні творчого підходу до педагогічної діяльності;

• ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи в основній школі.


Педагогічна практика в позашкільних навчальних заклада
х

Педагогічна практика є обов'язковою складовою навчального процесу в педагогічному університеті, оскільки   вона передбачає практичну професійну підготовку в умовах наближених до педагогічної діяльності вчителя. Педагогічна практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх вчителів технологій з їх практичною педагогічною діяльністю в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, сприяє формуванню творчого відношення до педагогічної діяльності, визначає ступінь його практичної підготовки та рівень педагогічної майстерності. Крім того, сприяє закріпленню психолого-педагогічних та методичних знань з дидактики, теорії виховання, загальної, вікової та педагогічної психології та інших фахових дисциплін.

Сутність позашкільної освіти та виховання як складової системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо. Позашкільна діяльність розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. При цьому позашкільна освіта надає можливості щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей, залучення дітей до національних цінностей, навчанню основ народної творчості та ремесел. При створенні гуртків різних напрямів враховується регіональний фактор, вікові особливості дітей та рівень матеріально-технічних можливостей закладу.

Система позашкільної освіти базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних національних спільнот України – суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах – і реалізується позашкільними закладами освіти, іншими закладами освіти в позаурочний час: дитячими молодіжними організаціями, дитячі сектори і відділи Будинків та Палаців культури, дитячі мережі та парки, Палаци дитячої та юнацької творчості, центри наукової творчості, науково-творчі та навчально-дослідницькі творчості, центри туризму та краєзнавства, центри естетичного виховання, станції та клуби юних натуралістів, Малі академії наук и т.п.

Зміст позашкільної освіти у порівнянні з базовою та професійною освітою має певні особливості:

1) особистісні прагнення дітей і їх батьків;

2) проектування таких педагогічних методик та технологій. Що могли б як найповніше допомогти учням зорієнтуватися і само реалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації;

3) сприяння соціальній адаптації особистості в реальному житті.

Практика студентів технолого-педагогічного факультету організовується відповідно до навчального плану по підготовці вчителів трудового навчання. Практика проводиться на 3 курсі за видами декора­тив­но-ужиткового мистецтва, технічної творчості та дизайну. Вибір напряму гуртка здійснюється кожним студен­том самостійно.

На основі завчасно укладених угод між вищим навчальним закладом та позашкільними установами студенти розподіляються за відповідними підрозділами установи. За кожною академічною групою студентів закріплюється один керівник з числа викладачів відповідної кафедри.


Мета та завдання практики

Мета практики - сформувати професійну готовність майбутніх вчителів трудового навчання до організації та керівництва позакласною роботою у загальноосвітніх навчальних закладах. Створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку учнів, задоволення їх освітніх потреб, залученням до науково-експериментальної, дослідницької, технічно-конструкторської, художньої та інших видів творчості.

Завдання практики:

- розширення та поглиблення знань студентів з різних традиційних видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивки, бісерного рукоділля, в’язання, плетіння, кераміки, розпису тощо), технічної творчості та дизайну.

- формування навиків студентів проведення гурткових занять, удосконалення практичних навичок виготовлення декоративних та технічних виробів, залучення студентів до участі в роботі з від­род­ження національ­них традицій і художніх ремесел.

- поглиблення пізнавального інтересу до трудової діяльності, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей;

- ознайомлення студентів із структурою та організацією роботи позашкільного навчального закладу, діяльністю гуртка, порядком ведення нормативної документації, організацією виставок та проведення занять;

- задоволення потреб особистості учнів в їх професійному самовизначенні;

- створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя.

 

Педагогічна практика (магістр)

Педагогічна практика є обов'язковою складовою навчального процесу в педагогічному університеті, оскільки вона передбачає практичну професійну підготовку в умовах наближених до педагогічної діяльності викладача методики навчання технологій ВНЗ І-ІІІ рівня акредитації. Педагогічна практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх викладачів методики навчання технологій з їх практичною педагогічною діяльністю в умовах вищих навчальних закладів І-ІІІ рівня акредитації, сприяє формуванню творчого відношення до педагогічної діяльності, визначає ступінь його практичної підготовки та рівень педагогічної майстерності. Крім того, сприяє закріпленню психолого-педагогічних та методичних знань з дидактики вищої школи, теорії   виховання, загальної, вікової та педагогічної психології та інших фахових дисциплін.

Педагогічна практика має на меті:

1) навчити студентів-магістрантів творчо використовувати в педагогічній діяльності викладача технологій та куратора академічної групи теоретичні знання і практичні вміння, набуті в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, окремих методик і спеціальних дисциплін та застосовувати їх на практиці;

2) формування в магістрантів вмінь організовувати навчально-виховний процес у вищій школі;

3) виховувати у магістрантів інтерес до науково-педагогічної діяльності, сформувати навички самоосвітньої творчої діяльності та застосування отриманих знань у практичній педагогічній діяльності.

Завдання практики:

• застосовування знань та умінь, набутих під час вивчення методик та дисциплін психолого-педагогічного циклу в професійній діяльності;

• закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних та спеціальних знань з різних предметів, використання їх при розв'язанні конкретних педагогічних завдань;

• формування у майбутніх викладачів педагогічних умінь та навичок, які сприяють розвитку професійних якостей особистості;

• формування у магістрантів навичок організації виховної роботи з дітьми, спираючись на знання з психології, педагогіки та фізіології, враховуючи індивідуальні особливості студента;

• підготовка магістрантів до проведення у ВНЗ занять із застосуванням активних та інтерактивних методів навчання і виховання;

• виконання функцій куратора академгрупи у студентських колективах, проведення індивідуальної роботи з учнями;

• виховання стійкого інтересу до професії викладача ВНЗ, потреби в педагогічній самоосвіті, виробленні творчого підходу до педагогічної діяльності;

• ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи у ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації.